Об’єктивність, реальність, щирість та відвертість як основні критерії оцінювання роботи народного депутата.

Ні для кого не являється таємницею, що люди обирають народних депутатів будь якого рівня для реалізації своїх бажань та бачень на певні процеси в державі. Особливо це стосується депутатів ВРУ, тому що це є вищий представницький законодавчий орган держави. Але депутати ВРУ обираються за змішаною виборчою системою, тому є депутати мажоритарники від виборчих округів які мають найближчий зв’язок з виборцями, а відповідно за рахунок цього на них покладаються і більші надії та сподівання. Адже вони не пов’язані з якимось політичними партіями, а більше пов’язані з виборцями.

Саме тому на мою думку є правильним та точним оцінка роботи народного депутата мажоритарника за певний період. Для чого запитаєте Ви? Для того щоб визначити правильність свого вибору, для того щоб підтримати народного депутата в його роботі та діях або навпаки підказати йому на його помилки та як правильно поступати.

Наша область поділена на шість мажоритарних округів, але так як ми маємо відношення до 73 виборчого округу, то і цікавити нас будуть депутати які представляли і представляють цей виборчий округ.

Точніше порівняння їхньої роботи, адже все пізнається в порівнянні.Спочатку можна сказати декілька слів про 73 виборчий округ. В сучасному вигляді він був утворений 28 квітня 2012 постановою ЦВК №82 (до цього моменту існувала інша система виборчих округів). Охоплює він місто Берегове, Виноградівський район, частини Берегівського й Іршавського районів. Вже на даний час колишніх цих районів.

Характерною відмінністю цього округу є те, що велику частину виборців в ньому складають етнічні угорці.

З часу утворення цього виборчого округу від нього представляти інтереси виборців були обрані три народні депутати Бушко І. І. (2012-2014), Балога І. І. (2014-2019) та Поляк В. М. (2019-по цей час).

Тепер я приступаю до самого головного: до оцінки діяльності цих народних депутатів. Адже це саме важче: оцінити їх роботу, бо тут на аналіз їхньої роботи можуть вплинути різні чинники. В першу чергу людський фактор, адже всі ми люди і бачимо світ та відносини між людьми кожен по своєму. Незважаючи на це постараюся оцінити об’єктивно.

Особисто для мене це є важливим для того щоб зняти всі маніпуляції з моїми словами, а також з певними закидами та звинуваченнями в мій бік які можливо матимуть місце. Адже я чудово усвідомлюю, що відповідати за свої слова буду я і ніхто інший.

Відразу скажу, що Балога І. І. відпадає у цьому аналізі та порівнянні. Дані про його роботу, а відповідно і про результативність відсутні у офіційних джерелах інформації. І багато людей про нього вже забули, а деякі можливо і не знали. Маю на увазі за виборців 73 виборчого округу. Добре це чи погано? Особисто мені важко судити. Цей період часу (маю на увазі 2014-2019) я, як і багато інших людей прожило своїм життям зі своїми проблемами, баченнями та надіями. Але було б краще на мою думку щоб хоча б відчувався деякий мінімальний зв’язок з виборцями народного депутата.

Враховуючи це для оцінки роботи діяльності залишилися двоє депутатів. Почну з Бушка І. І., як першого депутата який був обраний від виборчого округу №73. Об’єктивно він перебував на цій посаді близько двох років. Скажу відверто, якби він не брав участь у місцевих виборах 2020 року його теж багато виборців забули б. Запам’ятався деякими фактами які були пов’язані в більшій мірі з «Партією Регіонів» до фракції якої він входив у ВР. Факти ці були м’яко кажучи в деякій мірі суперечливими. На мою особисту думку враховуючи досить сильні на той час позиції «Партії Регіонів» і непогане положення Бушка І. І. в партійному середовищі можна було б зробити більше.


І залишився на останок діючий депутат Поляк В. М.

У ВРУ він перебуває більше півтора року. На мою думку це невеликий проміжок часу для оцінки його роботи, але тим не менше проміжний аналіз зробити можна. Хочу почати про нього з самого початку передвиборчої кампанії, адже він як кандидат у народні депутати був новачком. Крім того проти нього вели боротьбу досить серйозні опоненти.

Дуже серйозним опонентом на мою думку був Брензович В. І. Далі продовжу не своїми словами, а оцінкою цієї ситуації політичних експертів думка яких є професійною та об’єктивною: «На парламентських виборах 2019 року у виборчому окрузі №73 була добре помітна підтримка угорською владою кандидата в народні депутати Василя Брензовича, який на той момент був головою Товариства угорської культури Закарпаття (угор. Kárpátaljai Magyar Kulturális Szövetség, KMKS). Уряд Угорщини зробив ставку на 73-й округ, в якому на відміну від 68-го та 69-го округів де також є великі угорські громади, кандидат від угорської громади мав реальні шанси на перемогу. Угорська влада доклала помітних зусиль для того щоб зробити Брензовича депутатом. За Брензовича відкрито агітували угорські урядовці та дипломати, в тому числі супроводжували Брензовича на зустрічах з виборцями, попри те що участь іноземців у передвиборчій агітації заборонена. Всупереч всім їхнім зусиллям, перемогу в одномандатному мажоритарному окрузі отримав самовисуванець Владіслав Поляк». Іншим серйозним опонентом у Поляка В. М. на мою думку був Маргітич І. В., який був висунутий політичною партією «Слуга народу». Враховуючи на той момент рейтинг Президента Зеленського В. О. та його партії «Слуга народу» будь який кандидат практично потрапляв до ВР. Але не в цьому випадку. Чому так сталося? В перш чергу тому, що Поляк В. М. задовго до парламентських виборів завоював довіру виборців. І йому не потрібні були підтримка ні уряду Угорщини, ні підтримка Президента України.

У нього була важливіша та сильніша підтримка: це підтримка народу.Ця підтримка є визначальною для будь якої виборної особи і вона в нього за цей період часу не зменшилася.

Декілька слів про його передвиборчу кампанію і переходжу до його справ. Основною тезою було те, що він з народом, розуміє його та з ним і залишиться. У це важко повірити, але так воно й відбулося на ділі після виборів. У мене особисто є такі факти які це яскраво доводять, але в силу їх певного особистого характеру я не маю морального права їх розголошувати. Це стосується багатьох інших людей і це їхнє природнє право казати про це чи ні.Тепер про справи по суті.

Звичайно я про весь виборчий округ №73 не знаю, але скажу про ті речі які бачив особисто. Це в першу чергу м. Виноградів. Починаючи з кінця 2019 року у ньому ведуться масштабні роботи. На мою думку їх не було більше 30 років. Звичайно комусь можуть не подобатися темпи цієї роботи, комусь їхня якість, комусь незручності які при цьому виникають, у когось виникає інше бачення на рахунок цих робіт. Це все особисте і має право на існування у баченнях кожної людини. Але факт залишається фактом: Виноградів покращується.

Він оновлюється, він оживає. І це важко заперечити. Наступне це дороги району. Визнаю: це болюча тема. Але і вони потроху приводяться до порядку. Знову ж таки: не в такому темпі і не всюди як хочеться. Але рух в цьому напрямку є.

Хтось може мені заперечити на мої слова: причому тут народний депутат до цього всього? Так, визнаю: звичайно ні один народний депутат немає прямого відношення до цього всього. Він лише гвинтик у цьому всьому державному механізмі, але в багатьох випадках без нього цього всього не відбулося.

Адже знаючи трішечки цю систему я розумію скільки потрібно офіційних звернень в різні органи державної влади щоб якусь справу зрушити з місця, скільки потрібно сил та енергії прикласти до цього. І це якщо врахувати немає ще і половини терміну і Поляк В. М. новачок у ВР. Давайте будемо відвертими перед собою: навіть Президент вже каже, що йому мало одного терміну для виконання обіцянок.

Але це Президент, а не простий депутат: у нього практично є всі важелі впливу для реалізації своїх обіцянок.

Але буду до кінця щирим: масштаби його обіцянок та значимість є більшими. Але тим не менше напрямок своїх думок я озвучив.

Наостанок хочеться сказати декілька слів.

Дійсно людина складається матеріальної частини і матеріальне в тій чи іншій мірі керує людиною. Але як пишеться у Біблії не хлібом єдиним живе людина.

Для мене особисто, так як і для багатьох людей Поляк В. М. є уособленням людяності, дружби, простоти, поваги, відвертості, щирості, готовності зрозуміти та прийти на допомогу будь якій людині. І це є самим головним.

Бо якщо матеріальні речі можуть знецінюватися або їх можна втратити, то речі моральні та духовні не зазнають таких змін.

Журналіст газети “Народний контроль Закарпаття”

Олександр Юрик


Щубер Федір Дмитрович