Михайло Слободін: Про «зовнішнє керування», «колоніальну адміністрацію», «соросят» і усе таке інше.

Медійна повістка змінилася.

З кожної праски чутно про «зовнішнє керування», «колоніальну адміністрацію», «соросят» і усе таке інше.Дайте про це поговоримо з позиції раціональної людини.Ви кажете, що зовнішнє управління (ЗК), соросята і все інше існує?

Добре, не буду сперечатись. Тоді назвіть нам ознаки цих суб’єктів, щоб кожного перехожого, кожного експерта, кожного чиновника, кожну фізію з телеекранів можна було кваліфікувати як представника ЗК чи навпаки, нагородити почесним званням антиЗК чи борцуна проти ЗК.

Після тривалих дискусій ми неодмінно зійдемось в тому, що такою ознакою є компрадорство, тобто обслуговування резидентами України зовнішнього інтересу.І тут починається саме цікаве.

Прошу, назвіть явних, відвертих компрадорів, які вам відомі.Ну, раз така довга пауза, давайте я сам почну.

1. Олігархи.

Незважаючи на популярний дискурс про те, що олігархи є представниками Техасу, які борятся за незалежність України із меркантильного інтересу, в дійсності все зовсім не так.Вони живуть в Монако і Швейцарії (звісно, коли за ними не полює ФБР). Вони вкладають «довгі» гроші в США, Франції і усюди, окрім України (в нас – урвали актив, вичавили сік, починають полювання за наступним). Вони навчають дітей і утримують сім’ї за кордоном.За останні три десятиліття вони забезпечили Україні енергетичну, фінансову, медійну і політичну залежність від закордонних ТНК.

2. Істеблішмент.

Все те саме.

Тільки більшість віл розташовані в Італії, Відні і Штатах (воно й зрозуміло – Швейцарія і Монако дорожчі).Де два колишніх прем’єри?Де колишній фінсектор?Де верхівка правоохоронців і судової системи?Усі там, лише Танцюючий-з-собакою поки в Альбіоні, бо хоче мати оксфордську вимову.На питання «навіщо українському політику житло і активи за кордоном (при їх мізерній дохідності)» ніхто не відповідає, бо це питання непристойне.

Тепер, увага, питання:

– хто у нас дійсно бореться із олігархами (ну, крім того щирого хлопця, в якого віла в Італії і який шматує їх як лев 🙂 )?

– чим закінчилися історії із подвійним громадянством чиновників?

– чим закінчилися історії із недекларуванням чиновниками іноземних активів?

– чому «іноземний інвестор» в «зелену енергію» отримав право вбивати нашу атомку і доїти наши кишені?

– чому напередодні бюджетної кризи український уряд купляв українські ВВП-варанти за валюту у невідомого нам продавця і через невідомого посередника?

І ще тисяча таких самих «чому?», які залишаються без відповіді.Тому проблема є і вона актуальна.Але якщо ви оголошуєте когось «соросенком», а себе полум’яним борцуном проти ЗК і «соросят», і за це отримуєте недоторканність, індульгенції, право плювати на українські закони, то це, вибачте, паскудство.

В дискусії приймали участь:

Михайло Потюк:

Вибір у нас невеликий. Якщо не погоджуватись із зовнішнім управлінням із заходу то , без вибору, зовнішнє управління перейде в Москву.Чим для нас вигідніше зовнішнє управління із заходу?… Захід не прагне нас розчини и в собі, не посягає на нашу самоідентичність і державну самобутність.Відмовившись від західного зовнішнього управління ми автоматично попадаємо під управління Москви, і – адін нарот, фейкова держава і т. п.тут зрозуміло що це маніпуляції, і маніпуляції під диктовку Москви, з метою перехопити зовнішнє управління Україною.

Анатолій Фесенко:

Ок. Правильно. Якщо визначились з проблемою, потрібно встановити її причину і усувати. Давайте вже поговоримо про це! Тільки не ” чиплятись” за зміст слів. А конструктивно про те як вирішити проблему.

Михайло Слободін:

Так відомі ж рецепти, навіщо вигадувати велосипеда.

1. Сильна четверта влада і суспільний контроль.

2. Нормальне судочинство через кадровий відбір за принципом конкуренції кращих.

3. Реальна механізми відповідальності управителів, які грабують управляємих.

4. Антимонопольний орган із реальним громадським контролем.

5. Запровадження інституту репутації для чиновників.

І ще маса заходів.

А що маємо?

Новий закон про ЗМІ, це жесть.

Консервацію нинішнього стану правосуддя.Призначення за принципом лояльності.Покладання збитків на громадян.Процвітання олігархічної і чиновничої ренти.І загалом «тупо немає повноважень і бажання».

Denis Nevyadomski

Украина находится в узком туннеле, в котором не может быть других «историй». Весь баттл происходит между «украинской историей Татарова» (за которым пророссийские олигархи) и «неукраинской историей» Сытника (за которым США и проамериканские олигархи). Других значимых и субъектных игроков сейчас на украинском поле нет. Националисты прогнозированно вернулись в традиционный маргинез. Здравых сил нет