Ігор Лікарчук: Йово Величність Вчитель

Кілька днів тому зявилася інформація, що фіни допоможуть нам розбудувати освіту. Це добре. Але… У фінській системі освіти головним чинником її успіху є ЙОГО ВЕЛИЧНІСТЬ ВЧИТЕЛЬ. У нас інші «величності» – освітні чиновники і методисти. У фінів – учитель ВІЛЬНИЙ. Йому повністю довіряють, йому створюють умови для продуктивної роботи, він ментально і професійно НЕЗАЛЕЖНИЙ. У нас сьогодні розробляються і затверджуються методики оцінювання роботи учителя, що передбачають дріб’язковий нагляд за його роботою, включаючи діяльність вчителя на уроках, під час перерв, у плануванні… Тобто – оцінюватиметься процес роботи, а не результат… Це така професійна свобода, як я – професійна балерина. У фінів – років двадцять тому ліквідували інспекції, перевірки вчителя; йому звільнити руки, час і розум від паперів, звітів, обов’язкових нарад та іншої управлінської колотнечі… У нас – з’явилися регіональні підрозділи ДСЯО, не позбавивши функцій контролю місцеві органи управління освітою; обов’язковість участі вчителя у всіляких бюрократичних витребеньках, дійшла до абсурду. У фінів конкурс у педуніверситети – 1:10, а у нас із десяти поганих здобувати професію вчителя приходить найгірший. І його беруть… У фінів зарплата учителя дає йому можливість і право бути вільним і незалежним, а у нас…. Цей перелік можу продовжувати дуже довго. Висновок. Ми багато років намагаємось викопати десь в туземіі гарну пальму та пересадити її в український заморожений грунт. І робимо це вперто та наполегливо, не думаючи над тим, що не гарну пальму потрібно пересаджувати, в український грунт, а вирощувати свою, проходячи той нелегкий шлях, який пройшли, скажімо, фіни до свого сьогоднішнього успіху. Й починати цей шлях потрібно із зміни відношення до вчителя, роблячи його академічно вільним та професійно свобідним. На жаль, ми на цей шлях іще й не ступили. Але пальму вже починаємо викопувати…

Прес-служба Громадської організації “Народний контроль Закарпаття”